Кам’янка-Бузька районна рада
Кам’янка-Бузький район, Львівська область

29 липня 2018 року голова районної ради Тарас Келеберда взяв участь у Архиєрейській літургії з нагоди 80-ліття освячення храму свв. Володимира і Ольги у с. Старий Добротвір.

Переглядів: 308

 

            З нагоди ювілею, голова районної ради Тарас Келеберда, привітав настоятеля храму о. Мирослава та парафіян з таким величним і визначним святом.

        Храмове свято цього року у Старому Добротворі було особливим, бо святкували 80 років з дня освячення церкви. Архиєрейську літургію очолив правлячий Архиєрей Сокальсько-Жовківської єпархії преосвященний владика Михаїл Колтун, у співслужінні священників Кам"янка-Бузького деканату.

       В часі Літургії відбулося відновлення хресних обітів. Святкову службу прикрашав спів церковного хору під керівництвом Ігора Танея.

            Відвідини владики стали визначною подією для парафії, прихожан та села загалом.

Довідка: У 2009-2010 році у храмі свв.Володимира і Ольги реконструювали куполи. Під час ремонту великого середнього куполу, всередині куполу знайшли лист і книгу пожертв, де було вказано хто і якою лептою долучився до будівництва храму. Лист подано мовою оригіналу.

«Добротвір з/д 1937р.

На Слову Божу. І на славу українському народові в Добротворі.

Будова того храму зачалася з/д 1935 року, а скінчилася за два роки то є 1937. Будована під проводом о. Володимира Пашковського, пароха Добротвора, родом з Сокаля.

Та церква будована добровільними датками. Вся робота піхотою і фурманка безплатно а з охотою. Різний спосіб збірок: кільканадцять разів збірка курей по цілім Добротворі і присілках, збірка прядива і лену, дрібна збірка щонеділі по хатах. При кожній нагоді при якійсь роботі десь по лісових роботах все пам"ятали про церкву і більші датки давали. Господарі багатші по більше, а бідніші по менше. Інтелегенти, котрі походять родом з Добротвора, а є на державних чи приватних посадах, також офірували на хрести. Трьох господарів жертвували по кавальчику поля на будову церкви. Двоє умираючих офірували на церкву по 300 злотих. Парафіяни як могли так робили, що могли, то дарували. Фурманки по камінь до Батятич, а по цеглу до Камінки їздили по 50 і по 100 фір разом. А на шкло зложили хлопці і дівчата. На бляху складали всі: складали на два тафлі, на три, на п"ять тафлів - як хто міг тілько давав. За ті два роки збудована церква і мурована клибанія. Вся робота виконана українськими руками.

В той час було в Добротворі 613 нумерів враз з присілками: 400 нумерів українських, 37 нумерів - жиди, а решту поляки (176).

Роботу майстерську теслярську і столярську виконували майстри Добротвірські, українці: а то майстер Дмитро Януш з вул. Белзької, коло цвинтару, Йосиф Баб"юк, званий Волосів з Кута, Петро Пайсечко з Белзької і інші. Всю роботу ковальську виконував Євстахій Брикайло з Забужа. Склепіння на куполах (копулах) є зроблені на дротяній сітці, а решта склепіння - цеглові. В філярах в церкві є по 32 грубих штабі всередині зацементовані. Церква є збудована дуже сильно - багато в ній є «желіза» і цементу.

В 1915 році була війна і спалили церкву, поставили каплицю і та каплиця стояла до 1937 року. Без жадної чужої помочи побудував Добротвір величаву Церкву. Показалося як є єдність в народі і добрий провід то можна великі речі (річи) створити.

В той час 1000 цеголок коштувала 38 зл. На церкву пішло понад 600 тис.цегли.»

« повернутися до списку новин